Оскар вперше здобула азіатка
Ось уже добу в Лос-Анджелесі не вщухають гарячі суперечки з приводу «Оскара», що минув. Хтось плюється від результатів, хтось безкоштовно розливає шампанське в Чайнатаун, а хтось уже щосили включається до передоскарівських перегонів 2024 року. Премія «Оскар» — це не міжсобойчик «Золотого орла», де Микита Сергійович зі своїми бромансами приймає рішення. Це щорічна кривава багатомільйонна бійня, яку можна порівняти із президентськими перегонами.
Найчастіше у номінації потрапляють фільми, які мають величезні бюджети на команду професійних стратегів. Зазвичай у команді від 10 до 20 осіб, перед ними стоїть завдання захопити увагу 10 тисяч кіноакадеміків премії «Оскар», які беруть участь у голосуванні. Іноді до початку зйомок картини іноді за рік до «Оскара» формується кампанія з просування. Кіностудії викладають у середньому 5 мільйонів доларів за влучення в номінацію «найкраща роль», «кращий фільм» може коштувати 5-25 мільйонів доларів. Деколи ці цифри у кілька разів перевищують виробничий бюджет стрічки. Наприклад, у 2019 році на просування фільму «Рома» Netflix виділив понад 40 мільйонів доларів, у 2020 році на «Ірландця» та «Історія про подружжя» — 70 мільйонів. Актори та режисери на момент укладання контрактів завжди цікавляться, чи будуть гроші на передоскарівську розкрутку. Для них номінація — фінансовий бонус, їхня вартість на ринку зросте у кілька разів. В індустрії вважають, що весь цей процес руйнує кіно і всі творці перетворюються на збирачів нагород.
У всьому винен, звісно, Харві Вайнштейн. Він перший, хто кровожерно вчепився за премію. З кінця 80-х Харві застосовував агресивні тактики, щоб його фільми отримували «Оскар»: лобіював журі, змушував їх дивитися свої роботи, кошмарив акторів, вигадував піар-акції, знищував конкурентів у пресі. Кіноакадемії довелося видати низку правил через наполегливість продюсера. Наприклад, повністю виключені особисті зустрічі – всі роботи завантажуються онлайн. Учасники можуть просунути свій фільм серед суддів лише за допомогою офіційної платної реклами всередині кіноакадемії. Звісно, на «Оскар» впливає і політичний порядок денний. Минулого року в Америці пройшла серія протестів «перестаньте ненавидіти азіатів» — і ось Голлівуд відповів за всю країну — Оскар вперше отримує азіатка Мішель Йео та фільм «Все скрізь і одразу». На мою думку, він не тягне на велику картину. Війна в Україні – призи документального кіно «Навальний» та «На Західному фронті без змін». Правильно подані у ЗМІ статистика та сентименти теж мають значення. Багато вийшло публікацій про Джеймі Лі Кертіс, яку ніколи не номінували, та про трагічну історію життя забутого Брендана Фрейзера. І Джеймі, Брендан отримали свої статуетки. І це найкраще, що трапилося на цій премії.
А найсумніше сталося з номінацією «найкраща жіноча роль». На неї висунули Андреа Райзборо за роль у фільмі «Заради Леслі». Критики наголосили, що вона блискуче зіграла матір-алгоколичку з Техасу, яка раптом зірвала куш у лотереї. Райзборо стали публічно хвалити Демі Мур, Шарліз Терон, Сьюзан Сарандон. Кейт Уінслет написала, що це найбільша акторська гра, яку вона коли-небудь бачила. Навіть Кейт Бланшетт, яка теж претендує на кращу жіночу роль у фільмі «Тар», теж захопилася Андреа. Стратеги, найняті розкручувати інші кінострічки, тут же вкинули в ЗМІ замовні розслідування, що Райзборо використовує заборонені прийоми і купує думки інфлюєнсерів — її хвалять колеги, які є членами кіноакадемії. Але жодного підґрунтя в цьому не було. Чудеса трапляються — селебріті щиро та безкорисливо відзначили талант актриси, на рахунку якої понад 90 фільмів та жодної нагороди. У «Раді Леслі» весь бюджет фільму менший за мільйон доларів.
Ось така безжальна маркетингова машина — найпрестижніша світова кінопремія. Як добре, що в Росії — «Кінотавр», де долю головної жіночої ролі можна вирішити під хрускіт хачапурі у «Діонісі»!
Автор: Юнія Пугачова
