У штаті Массачусетс м'ячики для гольфу здійснюють trespassing
Давайте відвернемося від великої політики і поговоримо про гольф, і як м'ячики для гольфу, що прилетіли, здійснюють trespassing: незаконне порушення права володіння нерухомості.
У штаті Массачусетс сімейна пара купила будинок біля поля для гольфу. Очікувано чи ні, але на ділянку прилітали м'ячики для гольфу: через особливості рельєфу частину спроб проходження п'ятнадцятої лунки вели до потрапляння м'яча на ділянку позивачів. Приблизно за рік на ділянку прилетів 651 м'яч, розбивши 8 вікон та пошкодивши сайдинг на будинку. Як ви здогадуєтеся, власники будинку пішли до суду, пославшись на те, що м'ячики порушують право власності. Під час процесу, який тривав кілька років, гольф-клуб вжив заходів для зменшення збитків від проходження п'ятнадцятої лунки, внаслідок чого кількість м'ячів, що прилетіли позивачам, зменшилася приблизно до 100, третина з яких потрапляла по будинку.
Абсолютна більшість справ у США закінчуються мировою угодою, якщо не до розкриття доказів, то після (якщо докази відомі, і сторони розуміють результат справи, оскільки її диктують прецеденти, а не бажання судді, то й витрачати час немає сенсу). Але не в цьому випадку. Процес за участю присяжних пройшов від початку до кінця. Присяжні погодилися з власниками будинку, стягнули з гольф-клубу 100 тисяч доларів компенсації за trespassing та ще 3.4 млн за емоційні страждання подружжя. На додаток до цього, суддя задовольнив вимогу про заборону гольф-клубу вести діяльність так, щоб м'ячики прилітали на ділянку позивачів.
Апеляція залишила рішення без зміни, але Верховний суд штату подивився на справу з іншого боку та оцінив declaration of covenants and restrictions/декларацію ковенантів та обмежень, яку було прийнято місцевою владою під час будівництва гольф-клубу та подальшого будівництва будинків навколо. Виявилося, що місцева влада дозволила доступ на ділянки в безпосередній близькості від поля для того, щоб забрати м'яч, що відлетів. А сама діяльність гольф-клубу накладала обмеження на право власності сусідніх ділянок за умови, що клуб вів свою діяльність у "customary and usual manner"/у звичайній манері.
При інструктуванні присяжних суддя в першій інстанції згадав лише одну частину декларації місцевої влади про право гольфістів забирати м'ячики з дільниць, вважаючи другу частину несуттєвою. Судді вищої інстанції, навпаки, вважали це за важливе: місцева влада дала можливість гольф-клубу вести діяльність у звичайній манері, гольф-клуб наполягав, що саме так і робив, тому присяжні повинні вирішувати, чи є експлуатація п'ятнадцятої лунки звичайною манерою. Але суд першої інстанції не спитав у присяжних про це, ані роз'яснив їм зміст обмеження права власності.
Загалом, на всіх чекає нове коло розгляду справи.
Автор:Ігор Слабих
