ruhyazenfrdekkplesukuzyi
  • ЗАСНОВАНА у 1910 РОКУ
    НЬЮ ЙОРК

Одного разу в Америці: нова версія

Джерело фото: abc.com 

Вперше я подивився «Одного разу в Америці» у 1987 році на Бамі, у Тинді, у першому тамтешньому приватному відеосалоні. Фільм тоді мене абсолютно вразив, і я повертався у відеосалон кілька вечорів поспіль після денних зйомок, щоб переглядати цей сумний епос гангстерської Америки. Пізніше цей фільм пристрасно полюбила вся величезна країна, де ми жили…

На днях я ввімкнув Netflix і виявив там нову «режисерську» версію фільму. З кількома знайденими, відновленими та доданими сценами. І подивився фільм у черговий, напевно, вп'ятдесяте. Нагадаю, що фільм був натхненний автобіографічним звітом про життя єврейського гангстера, який він написав, відбуваючи покарання у в'язниці Сінг-Сінг. Звали його Гаррі Грей, але народився він у Києві під ім'ям Гершв Голдберга. Пізніше Серджіо Леоне неодноразово зустрічався з ним, намагаючись зрозуміти Америку з погляду Грея. Окрім цієї книги Леоне надихався ще двома класичними творами - романом Джека Лондона "Мартін Іден", який навіть можна побачити у фільмі (у дитинстві "Локшина" намагається почитати її в туалеті). І романом Френсіса Скотта Фіцджеральда "Великий Гетсбі".

За контрактом зі студією Серджіо Леоне мав здати фільм тривалістю 2 години та 45 хвилин. У нього до закінчення зйомок матеріалу було на 10 годин. Леоне скоротив фільм до 6 годин, передбачаючи випустити його у двох частинах. Але студія йому відмовила, частково через комерційну невдачу фільму Бернардо Бертолуччі "Двадцяте століття", теж випущеного у двох частинах. Леоні довелося скоротити свій фільм до 4 годин 29 хвилин. А для прем'єри, яка відбулася 20 травня 1984 року в Каннах, Леоні ще скоротив фільм до 3 годин 49 хвилин. Саме ця версія демонструвалася і у всіх європейських країнах.

Американська версія, що оглушливо провалилася, була тривалістю «всього» 144 хвилини. У ній студія змінила все – події відбувалися у хронологічному порядку, більшість сцен із дитинства героїв були вирізані. Як і всі сцени з Деборою у 1968 році. А у фінальній сцені секретар Бейлі таки стріляв у себе сам, правда постріл був чутний тільки за кадром, відповідно була видалена і сцена зі сміттєвозом... Жахлива наруга над фільмом…

У 2011 році діти Серджіо Леоне оголосили про те, що вони збираються випустити реставрацію «Одного разу в Америці», яка триватиме 4,5 години. У результаті розширена версія «Одного разу в Америці», яку показали 2012 року в Каннах, довша за канонічну («європейську») на 22 хвилини. Основним завданням цієї реставрації було повернути у фільм недостатні сцени. Ті, які вирізав Серджіо Леоне і які вважалися загубленими. Вони включені до цього видання настільки гармонійно, наскільки це можливо. На жаль, ці сцени збереглися лише на позитивній плівці, тому зробити так, щоб технічна якість віддалених сцен відповідала решті частин фільму, була неможливою. Але результат наблизив нас до оригінального бачення режисера, і це дуже цікаво. Подивіться.

 

Автор: Олександр Роднянський 

29.03.2024