Чим відрізняється кубинська імміграція до США?
Латиноамериканці США займають важливу частину життя країни. Їхнє число за останнє десятиліття збільшилося з 50 до 62 мільйонів осіб. Вони становлять близько 20% від усього населення і є найшвидшою етнічною групою в Америці. Від загальної кількості латиноамериканців на мексиканців припадає 60% (37 мільйонів осіб), а на кубинців – менше 4% (2,4 мільйона осіб). Вихідці з різних латиноамериканських країн мають досить різний досвід в імміграції, і сьогодні я про це трохи розповім.
Мексиканці безумовно вплинули поширення іспанської мови серед населення США. Але кубинці просто перетворили Майамі на іспаномовне місто, як я вже казав учора. Як і чому вони це зробили? Кубинці, на відміну від мексиканців, як правило, понад півстоліття тікали від режиму Фіделя Кастро. Багато хто з них збирався повернутися до рідної країни, коли його повалили, і тому не бачили сенсу вчити англійську. Мексиканці ж зазвичай їдуть до США за кращим життям та добрими грошима, а для цього потрібно знати англійську. Коли Фідель Кастро прийшов до влади (1959), люди пливли з Куби до США, а точніше до Флориди. Це був найшвидший і найнадійніший варіант — мінімальна відстань між країнами близько 180 км.
США самі приваблювали кубинців. Спочатку наклали купу санкцій та ембарго на Кубу, а потім встановили винятки для кубинських біженців (1966). Американське імміграційне законодавство гарантувало постійне проживання будь-якому кубинцю, який прибув до країни легально чи нелегально. Потім Білл Клінтон ввів систему "wet foot, dry foot" / "мокрі ноги, сухі ноги" (1995). Тепер полегшена процедура надання притулку діяла лише для тих біженців, які сягали берега, а захоплених береговою охороною в море висилали назад на Кубу. Потім Барак Обама остаточно прикрив лавочку та скасував закон про спрощене отримання притулку для кубинців (2017). Тепер вони проходять ту саму процедуру, як і люди з інших країн. Зроблено це було для нормалізації відносин між Кубою та США, що загалом і сталося, незважаючи на збереження комунізму на Кубі. Ось так кубинці протягом 51 року мали унікальний статус у США — по суті, вони по праву народження могли отримати біженство і жити в США. Але за фактом далеко не кожен із них прагнув переїхати з Куби, багато хто дійсно вимушено тікав із рідної країни.
Кубинці, які живуть у США, зберігають міцний зв'язок зі своєю культурою, мають високий рівень політизації кубинської діаспори у Флориді і водночас відіграють велику роль у внутрішній політиці штату. Зазвичай кубинці голосують за республіканців, бо у своїй країні їм уже вистачило соціалізму та всього безкоштовного.
Автор: Антон Наянзін
