‚Телеграма, через яку Америка вступила у Велику війну
Коли у серпні 1914 р. у Європі вибухнула Велика війна, Сполучені Штати не збиралися вступати до неї. Проте Штати через цілу сукупність політичних та економічних причин стали своєрідною «тиловою базою» для Антанти, яка виробляла для неї озброєння і позичала гроші в борг. Щодо громадської думки, то вона була поділена на тих, хто співчував Союзникам і тих, хто співчував Центральним державам. До останніх належали переважно ті, хто мав німецьке чи ірландське коріння. З 1915 р. пішли розмови про те, чи не слід США безпосередньо вступити у війну на боці Антанти. Річ у тім, що Німеччина розпочала «необмежену підводну війну» – усі кораблі, навіть нейтральні, що опинилися біля узбережжя Великобританії, підлягали нещадному потопленню. Тим самим німці планували втомити англійців голодом і змусити тих піти на світ. Звісно, «необмежена підводна війна» била за американськими комерційними інтересами, не кажучи вже про загибель американських громадян. Найяскравішим прикладом такого роду стало потоплення лайнера «Лузітанія» у травні 1915 р. Після гучного скандалу німці під загрозою вступу США у війну тимчасово призупинили «підводне свавілля». Проте що далі, то ясніше ставало, що Німеччина приречена у цій «війні на виснаження». У відчайдушній спробі вморити англійців голодом швидше, ніж це станеться із самими німцями, останні відновили «необмежену підводну війну» з лютого 1 р. У відповідь Сполучені Штати розірвали дипломатичні відносини з Німеччиною.
Усвідомлюючи, що справа рухається до війни, німці почали заздалегідь продумувати плани, як би відволікти американців від Європейського театру військових дій. У надрах кайзерівського міністерства закордонних справ дозрів «геніальний» план спонукати Мексику приєднатися до Центральних держав. Ще в січні глава МЗС Артур Циммерман надіслав телеграму німецькому послу в Мехіко, щоб той зробив пропозицію мексиканському уряду. Якщо США вступлять у війну, а Мексика приєднається до Центральних держав, то Німеччина поставить мексиканцям гроші та зброю, достатні для відвоювання територій, втрачених у американо-мексиканській війні 1846 – 1848 рр. - Техасу, Нью-Мексико, Арізони. Чи варто говорити, що план був авантюрний. У Мексиці прямо в цей час вирували революція і Громадянська війна. Американці регулярно заходили на мексиканську територію та окупували цілі міста. Як би було налагоджено постачання через Атлантику з Німеччини до Мексики – теж незрозуміло. Загалом уряд у Мехіко, отримавши німецьку пропозицію, розумно від нього відмовився. Але що найнеприємніше для німців – телеграму перехопили та розшифрували англійці. Протягом усього лютого британські відомства сперечалися між собою – чи варто показувати її американцям. Як це загрожувало видати той факт, що англійці знали і могли читати німецький шифр. Крім того, телеграма Циммермана спочатку була відправлена обхідним шляхом американським дипломатичним кабелем німецькому послу у Вашингтоні. Виходило, що німці зловживали своїм дипломатичним статусом, а англійці нахабно зламували американські мережі. Зрештою, англійці вирішили, що вступ США у війну вартий ризиків, і показали телеграму американцям, придумавши легенду, ніби насправді вони перехопили її вже в Мехіко. Розгнівані американці опублікували телеграму на початку березня. Звичайно, у публіки виникли сумніви – а чи не фальшивка. Але всі сумніви розвіяв сам Циммерман. Міністр чесно заявив, що так, телеграма справжня. Америці слід кілька разів подумати, чи вона хоче вступати у війну під загрозою відкриття «другого» мексиканського фронту. Громадська загроза отримала рівно зворотний ефект. Значна частина політичних еліт та громадськості в США виявилися переконаними, що «по-хорошому» Німеччина не розуміє, і з нею залишається лише воювати. 6 квітня 1917 р. Конгрес більшістю голосів оголосив Німеччині війну.
Джерело: Telegram канал "Сталевий шолом"
